- розукомплектувати
- —————————————————————————————розукомплектува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розукомплектувати — у/ю, у/єш, док. 1) Порушити комплект, комплектність чого небудь; роз єднати на складові частини. 2) Порушити цілісність, склад чого небудь укомплектованого. 3) Привести до неробочого стану, знявши або вилучивши частину обладнання, порушивши… … Український тлумачний словник
розукомплектований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розукомплектувати … Український тлумачний словник
розукомплектування — я, с. Дія за знач. розукомплектувати … Український тлумачний словник